Alexandria, VA. Part 3
Третя та заключна частина прогулянки Александрією: легенда про ананас, найвужчий будинок, автомобілі та архітектура
Перед тим як поїхати до Александрії наш друг з Коледж-Парка попросив сфотографувати ананаси, якщо я там їх побачу, а він після цього розкаже цікаву історію.
Звісно, я почав видивлятися ананаси, коли ми блукали Александрією. Одна з моїх версій була, що це символ Александрії, до того ж я побачив ананас на вивісці сувенірної крамнички, що ще більше переконало мене в моїй версії.
На мій подив, наявність ананасів не пов’язана саме з Александрією. Як виявилось, ананас - це символ гостинності ще з часів перших американських колоній. А легенда така: коли капітани Нової Англії поверталися зі своїх мандрівок Карибськими островами, навантажені фруктами, спеціями та ромом, вони наколювали ананас на грати свого будинку. Це був знак для їхніх друзів, що вони повернулися додому і будуть раді їх бачити, щоб пригостити заморськими фруктами та розповісти про свою подорож. Так ананас на дверях згодом став символом гостинності. Готелі почали використовувати ананас у своїх логотипах, викарбовувати у приголів’ї ліжка тощо.
Якщо хтось у колоніальній Америці влаштовував звану вечерю для друзів, то ананас ставили у центрі столу, щоб потім з’їсти в якості десерту. Але оскільки не всі могли дозволити собі купити ананас, то магазини здавали їх в оренду, щоб господарі могли підкреслити свій соціальний статус. Потім цей ананас вже продавали тим, хто міг дозволити собі його з’їсти
Найвужчий будинок у США знаходиться саме в Александрії. Його називають The Spite House. Він лише 2.1 метри в ширину та 7.6 метрів в глибину. Загальна площа цього двоповерхового будинку складає лише 30м2. Колись на цьому місці був провулок, але John Hollensbury, власник одного з сусідніх будинків, втомився через постійних рух кінних возів і вирішив побудувати на цьому місці будинок. Він навіть не будував бічних стін, використавши стіни сусідніх будинків.
Під вікном видно табличку Historic Alexandria Foundation - їх видає неприбуткова організація будинкам, яким щонайменше 100 років та ті, які зберегли свою архітектурну цілісність.
На вікні - наклейка “In case of fire, please rescue dog” - у випадку пожежі вона підкаже пожежникам, що вдома може бути собака, якого також треба врятувати.
Вечеряли ми у тайському ресторані Mai Thai. Раніше я дуже підозріло ставився до азійської кухні. Уява одразу малювала собі в голові щось на дивне вигляд і жахливе на смак. До того ж я доволі консервативний в плані їжі - дуже обережно ставлюся до чогось нового. Але я потрохи почав змінювати свою думку. Насправді, в подібних закладах завжди можна замовити щось знайоме. Наприклад, курку та рис. На фотографії - курка у клярі з кеш’ю і, звісно, рис :) Також ми замовили коктейлі, які принесли у пивних бокалах. Вкотре довелося порівняти з коктейлями в Україні, в які кладуть забагато льоду і в яких майже не відчувається алкоголь. В США у всіх коктейлях, що мені доводилося пити, алкоголь не шкодували. Лише надпиваєш маргариту - і вже відчуваєш легке сп’яніння.
Загалом ця подорож справила на мене дуже приємне враження. Я люблю стару архітектуру, особливо в такому гарному стані. Інколи здається, що раніше більше уваги приділяли деталям. А сучасні скляні будівлі дуже часто мають форму, але не зміст.
Якщо колись плануватимете подорож до Вашингтона, то раджу включити у перелік місць Александрію. Це дійсно варте того.
Читайте також: comments powered by Disqus