Я маю дивну звичку робити фотографію зі своїм віком, написаним на шматку картону. Заради цього я навіть взяв вихідний на роботі, ми на один день відвели доньку у дитячий садочок і майже весь день їздили Манхеттеном, щоб зробити низку кадрів.
Наче спеціально, саме цього дня стало доволі холодно. Ми намерзлись і в результаті відмовилися від деяких кадрів, бо просто не було сил.
Зазвичай я залишаюся по той бік об’єктиву. Того дня, можливо, було зроблено найбільшу кількість фотографій зі мною за весь час перебування у Нью-Йорку. Ми спеціально ходили по найбільш відомих місцях. Почували себе туристами. Був флешбек, як рік тому, ми так само ходили Нью-Йорком і фотографували все довкола.
Величезна подяка за допомогу моїй дружині. Без неї цей проект не був би втілений у життя…












